Журналісти скаржаться, що комунальні підприємства Харкова не відповідають на інформаційні запити (ПОРУШЕННЯ ПРИНЦИПУ ВІДКРИТОСТІ)

опубліковано 18 вер. 2015 р., 11:20 office ewgenus   [ оновлено 18 вер. 2015 р., 11:22 ]

Комунальні підприємства Харкова не відповідають або не у повній мірі відповідають на інформаційні запити журналістів. Про це під час семінару про громадський контроль повідомила харківська журналістка-розслідувачка Марина Ніколаєваповідомляє Інститут масової інформації (ІМІ).

 

«Досить важко отримати інформацію від харківських комунальних підприємств. Це зрідка щось відпишуть. І якщо і дадуть відповідь, то вона буде не по суті», - заявила Марина Ніколаєва.

 

Громадський активіст, співзасновник антикорупційного центру Дмитро Булах підтвердив слова журналістки.

 

Харківські  журналісти свідчать, що у них періодично виникають проблеми з отриманням інформації від представників місцевої влади та виконавчих органів через інформаційні запити.

 

Регіональному представнику ІМІ довелося стикнутися з вимогою оплати десятків сторінок непотрібної інформації. Консультації медіаюристів Інститут розвитку регіональної преси (ІРРП), Інституту Медіа Права (ІМП) та ІМІ допомогли отримати відповіді безкоштовно та у законний спосіб. Також журналісти стикаються з тим, що деякі державні організації не сприймають форму інформаційного запиту, вимагаючи подачу на офіційному бланку чи з печаткою, і трактують відсутність вихідних даних як анонімний лист.

 

Медіаюрист ІМІ Роман Головенко повідомив, що стаття 13 закону про доступ до інформації не передбачає для комунальних підприємств статусу розпорядника публічної інформації. Тому, рекомендує юрист, при подачі запиту потрібно наголошувати,  що запитувана інформація становить суспільний інтерес, що буде додатковий аргумент як для надання запитуваної інформації, так і для визнання таких підприємтв розпорядником.

 

«Щодо комунальних підприємств Харкова, то тут не все однозначно, оскільки стаття 13 закону про доступ до інформації не передбачає для них перманентного статусу розпорядника публічної інформації (завдяки якому в них виникає обов'язок відповідати на запити), а статус залежить від наявності у КП певної інформації. Якщо КП не вважає запитувану інформацію публічною, то і не вважає себе розпорядником. На практиці я б рекомендував у запиті наголошувати (окрім п.п. 2-3 ч. 1 ст. 13 Закону) на тому, що запитувана інформація становить суспільний інтерес (п. 4 ч. 2 ст. 13 Закону) - це буде додатковий аргумент як для надання запитуваної інформації, так і для визнання КП розпорядником», - зауважив медіаюрист.

 

Нагадаємо, Комітет свободи слова та інформаційної політики на черговому засіданні 16 вересняпідтримав законопроект № 2505-а «Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення», внесений Президентом України. Члени Комітету рекомендували Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки  підтримати цей проект за основу і в цілому.

 

«Телекритика»