КАНДИДАТИ В ДЕПУТАТИ НА ВИБОРАХ 2014

Партії, лідери та кандидати в депутати на парламентських виборах 2014: теледебати, думки, програми, обіцянки, інтерв'ю, прес конференції, зустрічі з виборцями, передвиборча агітація на виборах 2014, рейтинги парій та результати виборів 2014.

«Воля» вимагає від Соболєва відмовитися від депутатського мандату

опубліковано 9 лист. 2014 р., 23:26 office ewgenus   [ оновлено 9 лист. 2014 р., 23:27 ]

Партія «Воля» вимагає від кандидата на народного депутата Єгора Соболєва, який заявив про вихід із цієї політсили, відмовитися від отримання депутатського мандату. Про це йдеться у рішенні зʼїзду «Волі», який тривав у Києві у неділю. Аналогічна вимога у рішенні стосується і кандидатів Вікторії Войцицької і Павла Костенка, які також заявили про вихід із партії «Воля». Один із лідерів цієї партії Юрій Деревʼянко заявив, що кандидати на депутатів, які написали в неділю заяву про вихід із політсили, «чітко сказали і дали всім зрозуміти, що політичну партію «Воля» було використано, щоб потрапити до парламенту», цитує Деревʼянка агентство «Інтерфакс-Україна». Соболєв, Войцицька і Костенко цю заяву наразі не коментували. Раніше Єгор Соболєв звинуватив однопартійця Юрія Деревʼянка в розколі всередині партії «Воля». Сам Деревʼянко відкинув усі звинувачення на свою адресу і заявив, що не має з Соболєвим «ніяких персональних конфліктів». Єгор Соболєв, Вікторія Войцицька і Павло Костенко обрані до Верховної Ради за списками «Самопомочі».


Звідки у Раді беруться молоді депутати?

опубліковано 7 лист. 2014 р., 23:03 office ewgenus   [ оновлено 7 лист. 2014 р., 23:03 ]

17 кандидатів, яким ще немає 30-ти, проходять, за останніми даними, до Верховної Ради восьмого скликання. За результатами експрес-аналізу руху «Чесно», це – активісти громадських організацій, вояки добровольчих батальйонів, молоді підприємці, журналісти. Є двоє депутатів нинішнього скликання, а також непублічні особи, про яких майже нічого не відомо.







Кожен 5-тий виборець визначився за тиждень до виборів або вже на дільниці – соціологи

опубліковано 5 лист. 2014 р., 23:24 office ewgenus   [ оновлено 5 лист. 2014 р., 23:24 ]

Кожен п’ятий виборець, який прийшов на парламентські вибори 26 жовтня, визначився за кого голосували лише за тиждень до виборів або й взагалі на виборчій дільниці. Такі результати Національного екзит-полу Рада-2014, який провели фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва», КМІС та Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова. «Лише 39% виборців були прихильниками партії, за яку голосували, ще до початку виборчої кампанії і ще 15% – як тільки почалася виборча кампанія, тобто раніше, ніж за три місяці. Визначився стабільний, вірний електорат Комуністичної партії, «Батьківщини» та «Свободи». А одна з найбільших сюрпризів – партія «Об’єднання «Самопоміч». 44% її виборців відповіли, що визначились в останній місяць, а 8% – безпосередньо у день виборів», –  зазначила директор фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» Ірина Бекешкіна.   За її словами, саме наявність такої великої кількості невизначених і пояснює розходження між довиборчими опитуваннями і опитування екзит-полу у день виборів. За даними соціологів, найменш активною під час парламентських виборів була молодь. Порівняно з президентськими, коли явка молоді складала 44%, на парламентських виборах проголосувало 35% молодих українців. Найактивнішою традиційно була вікова група 50-59 років. Таких виборців прийшло 62%. Більш активними виборцями виявились мешканці сіл – 58%, трохи меншими обласних центрів – 50%.  26 жовтня соціологи опитали 17, 8 тисяч респондентів на 400 виборчих дільницях. Похибка дослідження не перевищує 2, 5% для головних партій і блоків і в межах 0,5-1% для інших партій і блоків. 26 жовтня в Україні відбулися позачергові парламентські вибори.



ЦВК визнала обраними 60 народних депутатів

опубліковано 5 лист. 2014 р., 23:20 office ewgenus   [ оновлено 5 лист. 2014 р., 23:21 ]

Центральна виборча комісія визнала обраними 60 народних депутатів із 198. У Києві визнані обраними в 211-му окрузі – Євген Рибчинський, у 214-му – кандидат від «Блоку Петра Порошенка» Віктор Чумак, в 212-му і 221-му – відповідно Віталій Сташук та Леонід Ємець від «Народного фронту». Крім того, ЦВК оголосила переможців у Волинській, Запорізькій, Київській, Луганській, в Одеській та у Чернігівській областях. 3 листопада Центральна виборча комісія почала визнати обраних депутатів-мажоритарників.




Огляд здобутків кандидів-двійників за результатами виборів

опубліковано 5 лист. 2014 р., 09:02 office ewgenus   [ оновлено 5 лист. 2014 р., 09:03 ]

ОПОРА провела моніторинг оприлюднених на сайті ЦВК результатів волевиявлення громадян України по одномандатних виборчих округах, де двоє чи більше кандидатів мають ідентичне прізвище (у деяких випадках ім’я чи ім’я та по-батькові), або прізвища, які є транскрипічно схожими, на предмет того, як наявність кандидатів-двійників вплинула на рейтингові позиції. Під час позачергових парламентських виборів 2014 року ця «брудна» виборча технологія не мала значного впливу на результати, окрім двох випадків – виборчі округи 216 (м. Київ) та 68 (Закарпаття). 

Нагадаємо, на старті кампанії громадського спостереження за позачерговими виборами народних депутатів України аналітиками Громадянської мережі ОПОРА було проведено аналіз двійництва кандидатів в Україні. ОПОРА зауважує, що юридично довести "клонованість" кандидата фактично є неможливим. Також абсолютно вірогідним є балотування декількох чесних і сумлінних кандидатів з однаковими прізвищами.

Отже, у позачергових парламентських виборах в Україні 26 жовтня 2014 року взяло участь 33 пари кандидатів-двійників – у 16, 33, 34, 35, 37, 47, 48, 66, 68, 74, 81, 90, 92, 93, 94, 102, 106, 121, 127, 133, 140, 141, 146, 147, 155, 157, 159, 168, 169, 170, 184, 191, 197, 202, 208, 210, 211, 212, 216, 217, 223 округах. Серед них присутні 8 «тріо», коли у списку мажоритарників наявні по три ідентичних або транскрипічно схожих прізвища - округи: 102, 141 (два «тріо»), 147, 197, 212, 217, 223. Також зафіксовано один «квінтет» - округ 68.

Варто зазначити, що 13 кандидатів, які мали серед висуванців на мажоритарному окрузі конкурентів з ідентичними або транскрипічно схожими прізвищами, здобули перемогу за результатами підрахунку голосів виборців та ймовірно отримають депутатський мандат.

Далі розглянемо випадки, де кандидати-двійники здобули таку підтримку виборців, що дозволила їм посісти другу позицію у рейтингу, та обрахуємо, чи мала вплив на підсумковий результат наявність у списку кандидатів з ідетичнимим чи транскрипічно схожими прізвищами.

Для цього порівняємо процентне співвідношення і кількість голосів ЗА того з кандидатів-двійників, хто отримав найбільшу підтримку громадян, з результатими переможця у окрузі (5-й стовбець таблиці). Наступним кроком обрахуємо відповідно сумарний здобуток кандидатів-клонів та співставимо його показниками першої позиції у окрузі (6-й стовбець таблиці). У таблиці це число наведене зі знаком «+», коли сумарна кількість голосів, здобутих кандидатами-двійниками перевищує результат переможця у окрузі, та знаком «-», коли відповідно кандидати-двійники не дотягують до першої позиції рейтингу віжповідну кількість голосів.

Таблиця 1. Порівняльна таблиця сумарного результату кандидів-двійників з переможцями по округу (враховано випадки, коли один з кандидатів-двійників посів другу позицію)

ВО

кандидати-двійники

(прізвище, ім’я, по-батькові) /

суб’єкт висування

% 
ЗА

Голосів

ЗА

Різниця між 
1 і 2 місцем

у окрузі

Різниця 
у сумі з двійником (-и)

37

Мудрий Олексій Олексійович,

ПАРТІЯ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА"

14.69%

9 829

24.33% /

16273

"-"22% /

17711

Мудрий Олексій Євгенійович,

самовисування

2.33%

1 562

  

47

Рибачук Валентин Леонідович,

самовисування

16.88%

6 923

17,29% /

7091

"-" 13.88% /

13756

Рибачук Антон Вікторович,

самовисування

2.02%

832

  

Рибачук Валентина Миколаївна,

самовисування

1.39%

574

  

68

Ковач Василь Ілліч,

самовисування

18.81%

16 973

2,77% /

2496

"+"0,81% /

745

Ковач Антон Михайлович,

самовисування

0.89%

803

  

Ковач Василь Васильович,

самовисування

1.59%

1 435

  

Ковач Олександр Михайлович,

самовисування

0.56%

514

  

Ковач Ласло Гейзович,

самовисування

0.54%

489

  

102

Бойко Віктор Олексійович (1961),

самовисування

12.33%

10 057

17,57% /

14318

"-" 15.29% /

12455

Бойко Віктор Олексійович (1959),

самовисування

1.42%

1 160

  

Бойко Віктор Олександрович (1949),

самовисування

0.86%

703

  

106

Івонін Михайло Володимирович,

самовисування

13.49%

3 522

29,52% /

7700

"-"22.92% /

5977

Івонін Валентин Роландович,

Партія Сергія Тігіпка "Сильна Україна"

6.60%

1 723

   

127

Кінах Анатолій Кирилович,

самовисування

12.77%

7 247

20.04% /

11574

"-" 18.29% /

4327

Кінаш Альона Анатоліївна ,

самовисування

1.75%

993

  

129

Жук Микола Васильович,

самовисування

21.62%

12 294

18.01% /

10242

"-"13.45% /

7647

Жук Володимир Васильович,

самовисування

4.56%

2 595

  

159

Лисенко Віктор Іванович,

 політична партія Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина"

8.04%

6 181

53,8% /

41311

 

Лисенко Сергій Володимирович,

самовисування

1.26%

974

  

170

Родзинський Анатолій Анатолійович,

ПАРТІЯ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА"

16.3%

11 193

17,67% /

12096

"-"16.17 /

11063

Родзінський Анатолій Ростиславович,

самовисування

1.50%

1 033

  

197

Даценко Леонід Миколайович,

самовисування

29.51%

21 075

4,65% /

3319

"-"0,51% /

356

Даценко Іван Васильович,

самовисування

2.20%

1 577

  

Даценко Олег Васильович,

самовисування

1.94%

1 386

  

216

Ляпіна Ксенія Михайлівна,

Політична партія "НАРОДНИЙ ФРОНТ"

23.63%

19 224

0,83% /

673

"+"3.36% /

2739

Лапіна Наталія Олексіївна,

самовисування

4.19%

3 412

  

217

Столар Вадим Михайлович,

самовисування

17.17%

16 002

16,75% /

15443

"-"14.1 /

12965

Столяр Вадим Анатолійович,

самовисування

1.37%

1 279

  

Столяр Вадим Григорович,

самовисування

1.28%

1 199

  

Таким, чином з кандидатів-двійників (тезок за прізвищем, у деяких випадках й ім’ям, чи й ім’ям та по-батькові), один з яких посів другу позицію у результаті підрахунку голосів по одномандатному виборчому округу, у сумі набирають більше за переможця Ляпіна Ксенія Михайлівна та Лапіна Наталія Олександрівна (ВО 216, Київ) - на 3,36 % або 2 739 голосів більше. Нагадаємо, найбільшу підтримку виборців у цьому окрузі здобув Олександр Супруненко (24.46 %, 19 897 голосів ЗА).

Менший розрив у «квінтету» Ковачів (ВО 68, Закарпаття). Ковач Василь Ілліч (друга позиція за результатами підрахунку голосів), Ковач Антон Михайлович, Ковач Василь Васильович, Ковач Олександр Михайлович та КовачЛасло Гейзович у сумі вони набирають на 0,81 % або 745 голосів більше за переможця Роберта Горвата.

Мінімальний розрив, але все ж від’ємний, має «тріо» кандидатів з 197 виборчого округу (Черкащина) Даценки Леонід Миколайович (посів другу позицію), Іван ВасильовичОлег Васильович - у сумі кандидати «програли» лідеру виборчого марафону Голубу Владиславу Володимировичу 0,51 % або 356 голосів виборців.



http://oporaua.org/

ЦВК визнала першим обраним народним депутатом Звягільського

опубліковано 3 лист. 2014 р., 23:22 office ewgenus   [ оновлено 3 лист. 2014 р., 23:22 ]

 Центральна виборча комісія визнала першим обраним народним депутатом Верховної Ради восьмого скликання Юхима Звягільського. Член фракції Партії регіонів, самовисуванець Звягільський переміг на виборах по 45-му округу Донецької області. Звягільський набрав 72,73% голосів виборців за результатами підрахунку 100% електронних протоколів дільничних комісій. За даними громадської мережі «Опора» по 45 округу Донецької області проголосувало 71,9% виборців, включених до списків виборців на відкритих 4 дільницях.



«Блок Порошенка»: перемога на виборах за рахунок поразки України?

опубліковано 3 лист. 2014 р., 01:56 office ewgenus   [ оновлено 3 лист. 2014 р., 01:56 ]

Отже, «Блок Петра Порошенка» одержав перемогу на парламентських виборах. Він матиме у новій Верховній Раді понад 150 депутатів (якщо взяти у сумі висунутих ним кандидатів за партійним списком та в мажоритарних округах і додати до них самовисуванців, які вже заявили про бажання приєднатися до президентської партії). Але перемога ця має дуже неприємний присмак, бо в її основі лежить не чесне змагання з іншими політичними силами, а відмова Петра Порошенка від своїх передвиборчих президентських обіцянок та здача (якщо не сказати зрада) українських національних інтересів в ім’я одержання якнайбільшого числа депутатів іменною партією глави держави.

«Забезпечу повне перезавантаження влади. Докладу всіх зусиль у рамках своїх конституційних повноважень, щоб до кінця 2014 року відбулися дострокові парламентські вибори суто на пропорційній основі за відкритими списками», – було сказано у передвиборній програмі кандидата в президенти Петра Порошенка. Що президент уміє змусити Верховну Раду проголосувати за те, що вважає потрібним, наочно довів перебіг подій, пов’язаний із ухваленням законів про «особливий порядок» на окупованій росіянами і їхніми маріонетками частині Донбасу. 16 вересня депутати спочатку навіть не захотіли включати ці закони до порядку денного – але до парламенту приїхав Порошенко і зламав опір. А от щодо змін до виборчого законодавства президент повівся зовсім інакше. Він неодноразово заявляв, що є прихильником відкритих списків, а водночас не наполягає на них: «Домовляться про пропорційну систему відкритими списками – нехай ідуть на пропорційну систему, взагалі не здатні домовитися – будуть обиратися так, як в законодавстві є зараз, але вибори відбудуться за будь-якої погоди». Ну, а щойно обрані за списом Блоку Порошенка депутати, але в момент написання статті ще незалежні журналісти Сергій Лещенко і Мустафа Найєм прямо зазначили в середині серпня на основі інформації з обізнаних джерел: «Загалом Банкова вирішила, що інтересам Петра Порошенка не відповідають ні відкриті списки – з огляду на непередбачуваність результату, ні 100-відсоткові пропорційні вибори… Оптимальним варіантом для Петра Порошенка є збереження змішаної системи…».

Тож корпоративні інтереси бізнесмена-при-владі Порошенка взяли гору над потребами демократичних реформ та національними інтересами України, які мав би обстоювати Порошенко-президент.

Вибори та подолання спадщини диктатури: європейський досвід

У звільнених від нацистів та їхніх поплічників країнах Західної Європи виборча система була свідомо побудована таким чином, щоб унеможливити потрапляння «колишніх» у парламенти. Не лише місцевих апологетів Гітлера чи колаборантів, а й капітулянтів. Партії, які заплямували себе у часи війни, були розпущені та заборонені, найбільш знакові колабораціоністи страчені, інші опинилися за ґратами, так само, як і пересічні виконавці наказів злочинної влади. Десятки тисяч осіб на певні терміни були позбавлені права обирати й бути обраними. Були закриті пронацистські мас-медіа. На додачу майже всюди у цих державах були запроваджені вибори за партійними списками; там, де залишилися мажоритарні округи, не мали права висуватися «незалежні» кандидати, виборцям пропонували обрати лише між тими, кого висунули антинацистські партії. У підсумку ще до виборів політикум був очищений від профашистських елементів і потенційних капітулянтів, були створені всі умови для перемоги партій, що брали участь у Русі Опору.

Із абстрактно-демократичного погляду все це виглядає жахливо. Мовляв, не можна відбирати у народу право обирати тих, кого хоче, усе має вирішувати тільки народ. Але ж демократія не зводиться і не може бути зведена до загального виборчого права. Демократія неможлива без демосу – не просто населення тієї чи іншої держави, а її відповідальних громадян, які цінують свободу більше за «хліб і видовища». Тоталітаризм і виростає на ґрунті того, що «хлібом і видовищами» плебс забезпечують «великі вожді», отримуючи навзамін голоси на виборах. Не забуваймо, що нацисти у 1932 році цілком демократично стали найпотужнішою парламентською партією Німеччини, а 30 січня 1933 року Адольф Гітлер був призначений канцлером у суворій відповідності до однієї з найдемократичніших у світі конституції…

Отож, щоб демократія у повоєнній Європі запрацювала, її механізми треба було попередньо ретельно очистити. І це очищення було здійснене. Та давня ситуація вельми схожа на нинішню українську. Режим Януковича впевнено будував неототалітарну державу і попри проєвропейську риторику де-факто перетворився на сателіта Кремля. Партія регіонів та владні структури були просякнуті як платною, так й «ідейною» московською агентурою, а низкою силових структур України взагалі керували громадяни Росії. За таких умов тільки заборона через суд Компартії та Партії регіонів (які допомагали Росії анексувати Крим і розпалювали війну на сході України), позбавлення тих нардепів, хто голосував за «закони про диктатуру», права бути обраними й унеможливлення мажоритарних виборів, де з усіх щілин полізли б «колишні» під виглядом «незалежних кандидатів», забезпечили б швидкі демократичні перетворення та економічні реформи. А в умовах фактичної війни з Росією пустити до нової Верховної Ради агентуру Кремля, щоб дати режиму Путіна інструменти впливу на діяльність законодавчого органу України і легального вивідування наших державних таємниць офіцерами ФСБ й ҐРУ, прикритими депутатськими правами, – це вже межує з державною зрадою, якщо не є нею.

Чи варті були 50 депутатів зради принципів?

Повідомленнями про підкуп виборців, фальсифікації на користь «регіоналів», які тепер є «незалежними», і про «зливання» десятків мажоритарних округів «колишнім», переповнений інтернет. Саме по «злитих» мажоритарних округах до Ради пройшли 54 прихильники диктатури з числа голосувальників за «закони 16 січня», один із яких – від «Блоку Порошенка». А чого варте «обрання» в окупованому Донецьку нардепом «папи» відомого клану Юхима Звягільського? Резюме обговорень в інтернеті однакове – президентська команда має домовленості з «колишніми» про розподіл округів і місць у новій Верховній Раді. Масовий демократично налаштований виборець вважає так само і відчув цю ситуацію ще перед виборами – втрата майже половини прогнозованого електорату «Блоком Петра Порошенка» наочно це засвідчує. І на те вже нема ради.

Ба більше: номінальний лідер «Блоку Порошенка» Юрій Луценко визнав – саме мажоритарні округи принесли вікторію його партії: «Блок Петра Порошенка» став переможцем на парламентських виборах. Можна скільки завгодно спостерігати над коливаннями десятих процента по партійним спискам. Але сумарний відрив від «Народного фронту» – щонайменше в 50 депутатів, обраних по мажоритарці». Інакше кажучи, задля цієї півсотні депутатів президент і його команда знехтували елементарними, випробуваними у Європі (до речі, не тільки в повоєнний час, а і після падіння комунізму) принципами побудови виборчої системи при переході до демократії від тієї чи іншої форми диктатури. А на додачу вони наочно продемонстрували прагнення зберегти виборчу систему, наскрізь просякнуту олігархічними капіталами, корупцією і фальсифікаціями, на майбутнє, не включивши до свого проекту коаліційної угоди, згідно з заявою Комітету виборців України, «жодної пропозиції щодо реформування виборчого законодавства, якого українське суспільство вимагало ще до виборів народних депутатів України 26 жовтня 2014 року».

А відтак мільйони патріотично налаштованих українців вважатимуть, що саме Порошенко і його команда «завели» в нову Раду сотню кримінальників, ідейних зрадників України та агентів Кремля. Якими б не були реальні результати, ці мільйони будуть переконані, що непроходження «Свободи» є результатом домовленостей президента України одночасно із ЄС і Путіним, – мовляв, треба, щоб «радикальні націоналісти» не потрапили до парламенту. І десятки тисяч бійців АТО ніхто тепер не переконає, що їхній верховний головнокомандувач доклав усіх зусиль, щоб забезпечити їм право голосу. Та і гучні заяви президента про демократичні реформи сприйматимуться значною частиною тих, хто в Україні справді налаштований на такі реформи, як не надто добросовісна реклама своєї продукції бізнесменом-при-владі.

Сергій Грабовський – кандидат філософських наук, член Асоціації українських письменників

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода


Верховна Рада отримала сотню депутатів Путіна? (Огляд преси)

опубліковано 31 жовт. 2014 р., 23:19 office ewgenus   [ оновлено 31 жовт. 2014 р., 23:20 ]

Швидко і головне – добре сформувати парламентську коаліцію – перший тест на якість для нового парламенту, констатує газета «День». Часу на розкачку немає. Військові експерти в один голос заявляють про серйозну активізацію російського агресора як у себе вдома, так і на території Донбасу. Складною є ситуація в економіці. В суспільстві наростають апатія і розчарування. Видання стверджує, що нині головна тема домовленостей – посади і прізвища, а не принципи та підходи, чи якість реформ, довкола яких об’єднуватимуться політичні партії. Попри заяви учасників переговорів про неприпустимість квотного принципу, торги тривають. За інформацією журналістів, вже узгоджені деякі претенденти на посади в уряді та парламенті. Посаду віце-прем’єра або спікера віддають Володимиру Гройсману. Ще одна кандидатура на посаду голови Верховної Ради – Юрій Луценко. Міністр охорони здоров’я – Ольга Богомолець. Міністр економіки – Віктор Пинзеник. Міністр освіти – Сергій Квіт. Міністр фінансів – Андрій Пишний. Міністр Кабінету Міністрів – Остап Семерак.

Основне завдання «Опозиційного блоку» у парламенті – дискредитація української державності і розбалансування роботи парламенту, щоб Росія мала докази неможливості нової влади керувати країною. Ці депутати, як переконує експерт «Газети по-українськи», не діятимуть відкрито. Вони голосуватимуть за деякі президентські та урядові законопроекти. Адже серед них багато бізнесменів, які заробляють гроші в Україні. У Раді вони виконуватимуть роль комуністів, які лаяли олігархів, капіталізм – а самі підтримували пропозиції Януковича. На сцену «Опозиційний блок» вийшов не сам – узяв молодшого брата «Радикальну партію» Олега Ляшка, наголошує газета. Одні показують себе смішними українцями у вишиванках. А інші – солідні дядьки в дорогих костюмах, які відстоюють «вимоги російськомовних». Це – план Кремля. Прокремлівські депутати гальмуватимуть ухвалення бюджету, щоб не пішли гроші на армію, правоохоронні органи. Блокуватимуть документи, пов’язані зі вступом України в Євросоюз. Що робитиме, скажімо, Ляшко? Казатиме, що він за ЄС, але йому не подобається кома на 149-й сторінці. Тому фракція не голосуватиме. Наслідок – криза парламенту і нові дострокові вибори десь за рік. У тому числі й через деструктивну роботу «п’ятої колони». Про це стверджується в статті «Матимемо сотню депутатів Путіна».

«Виборча кампанія» у так званих «республіках» Донбасу – в самому розпалі: обличчя тамтешніх очільників дивляться практично зі всіх рекламних бігбордів в Донецьку і Луганську. Цікавою обіцяє бути і процедура «виборів», адже голосувати за кандидатів можна буде будь-де і скільки заманеться. Експерт газети «Сегодня» називає це абсурдом. Відсутність списків, голосування в інтернеті і на будь-якій ділянці – все це лише підтверджує факт імітації «виборів». Створюється видимість масового голосування, щоб отримати козирі в торгах Росії з Україною заради своїх інтересів. Експерт не виключає поновлення бойових дій і підписання нових домовленостей. Заголовок статті «В Донбасі ніби вибори».


Партія Порошенка «злила» вибори на сході «Опозиційному блоку» – Гармаш

опубліковано 31 жовт. 2014 р., 22:37 office ewgenus   [ оновлено 31 жовт. 2014 р., 22:38 ]

Результат виборів на сході був «визначений домовленістю між «Опозиційним блоком», практично це Партія регіонів, і «Блоком Петра Порошенка». Про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявив головний редактор інтернет-видання «ОстроВ» Сергій Гармаш. «Перед самими виборами і навіть під час виборів, за 15 хвилин до закінчення виборів «Блок Петра Порошенка» міняв своїх представників – представників партії «Удар», своїх призначенців місцевих, на нікому невідомих людей, які працювали на Партію регіонів», – зазначив Гармаш у ефірі програми «Ми Разом». За його словами, «у Слов’янську, де переміг чоловік Королевської – Юрій Солод – з гаслом «Продовжимо справу Азарова», напередодні виборів був замінений голова окружної виборчої комісії, п’ять її членів і навіть айтішник, який відповідає за передачу результатів у ЦВК. У результаті з 18 членів комісії – 16 були з луганською пропискою». Гармаш вважає, що не лише страх, а здебільшого відсутність вибору обумовили низьку активність виборців на сході. «Явка була низькою навіть не тому, що боялися, а тому, що їм не було з кого вибирати. Нова влада для них нічого не зробила, нікого їм не представила, а місцева влада залишилася та сама, що була. Та сама влада, яка розвішувала триколори», – вважає експерт. За словами Гармаша, навіть деякі представники «Блоку Петра Порошенка»були колишніми регіоналами. «Ця ситуація мені дуже нагадує 2005 рік, коли Ющенко підписав заключив меморандум «Національної єдності» з регіоналами  і фактично реанімував Партію регіонів. Вони всі розбіглися по закордонах, а Ющенко їх повернув. Тоді вони повернулися впевнені в собі й потім «відіграли Януковича». Очевидно, що «Опозиційний блок» пройшов до парламенту по домовленості із Порошенком. Порошенко таким чином створив собі опозицію,  не без впливу заходу й Росії», – зазначає Гармаш. Радіо Свобода поки не змогло отримати коментарі з цього приводу від членів «Блоку Петра Порошенка», але зробить це найближчим часом. За попередніми даними ЦВК, «Опозиційний блок», який очолює колишній міністр енергетики Юрій Бойко, посів перші місця за кількістю голосів на позачергових парламентських виборах у Донецькій, Луганській, Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій областях і другі позиції на Одещині та Миколаївщині.


Міжнародні жіночі організації нагородили відзнаками Надію Савченко й Ірину Довгань

опубліковано 31 жовт. 2014 р., 01:05 office ewgenus   [ оновлено 31 жовт. 2014 р., 01:05 ]

Міжнародні жіночі організації – Інформаційно-консультативний жіночий центр і La Strada – нагородили спеціальними відзнаками українську льотчицю, арештовану в Росії Надію Савченко і громадську активістку з Донбасу Ірину Довгань. Обидві перемогли у номінації, яка стосується участі жінок у політиці, повідомила Радіо Свобода координатор Інформаційно-консультативного центру Олена Суслова. «Ірина Довгань і Надія Савченко отримали відзнаку у номінації, яка стосується наступних слів: «Якщо жінка гідна увійти на ешафот, то вона гідна увійти до парламенту». Тому двоє жінок, які після дуже великих випробувань змагались за місце у парламенті, нагороджено такими відзнаками», – зазначила Суслова. Відзнаки за внесок у підтримку Збройних сил України отримали волонтерки Тетяна Ричкова (Дніпропетровськ) і Лариса Полулях (Вінниця), повідомила Суслова. У Росії українську льотчицю-офіцера, яка брала участь в АТО як доброволець, звинувачують у причетності до загибелі російських журналістів. Крім того, вчора стало відомо, що проти Савченко хочуть відкрити ще одну справу – за «незаконний перетин кордону». Вона перебуває під вартою. 13 жовтня українську льотчицю доставили в Інститут імені Сербського для проходження психіатричної експертизи, проти проведення якої вона протестувала. Савченко є першим номером у списку партії «Батьківщина», яка, за попередніми даними ЦВК, проходить до парламенту. Інформація про Ірину Довгань набула широкого розголосу після того, як сепаратисти у серпні прив’язали її до «стовпа ганьби» у Донецьку. Численні світові видання опублікували фото знущань над нею. Довгань балотувалася до парламенту як самовисуванець в окрузі №47 у Донецькій області. За попередніми даними, вона займає сьоме місце, в окрузі лідирує кандидат від «Опозиційного блоку» Юрій Солод.


1-10 of 263